Людмила Литвинова (Київ)
Антропологічний склад населення Центральної України доби середньовіччя (за матеріалами ґрунтового могильника Торговиця)
Стан збереженості антропологічного матеріалу з грунтового моги-
льника Торговиця дуже поганий: більшість черепів мають посмертну
деформацію і з цієї причини не підлягають краніологічному досліджен-
ню, довгі кісткі, у більшості випадків, зруйновані, що не дозволяє дослі-
дити їх за остеологічною програмою. Відтак, невелика краніологічна
серія з могильника Торговиця складається з 2 чоловічих та 5 жіночих
черепів середньої збереженості. Слід зауважити, що це поки що єдина
антропологічна колекція, яка репрезентує населення Центральної Украї-
ни XIV століття.
Чоловіча серія колекції характеризується мезокранною формою (за
черепним покажчиком 1 череп – доліхокранний і 1 – мезокранний). Об-
личчя характеризується середньою шириною та висотою, за верхньоли-
цевим покажчиком мезенне (середнє), орбіти широкі та середньовисокі,
за покажчиком мезоконхні (середні), ніс середньоширокий та високий,
за покажчиком лепторинний (вузький), ніс виступає значно (симотичний
покажчик – 55.5), розвиток перенісся значний (дакріальний покажчик –
68.1). Обличя добре профільоване у горизонтальній площині на верх-
ньому (назомалярному_D__>」) та середньому (зигомаксилярному) рівні. Ком-
плекс краніологічних ознак, що фіксується на чоловічих черепах, цілком
європеоїдний. Проте слід зауважити, що при візуальному огляді чолові-
чих черепів, які неможливо виміряти, зустрічались черепи з ослабленим
горизонтальним профілюванням обличчя, що свідчить про неоднорід-
ність чоловічої серії та наявність в ній різних морфологічних типів.
Простежується деяка морфологічна схожість серії Торговиця та осілого
населення Степу, що його репрезентують краніологічні серії з могиль-
ників Кам’янка, Каїри, Благовіщенка та Мамай-Сурка. Населення Степу
за доби середньовіччя характеризується неоднорідним складом, чоловічі
серії значно відрізняються від жіночих, у останніх монголоїдна домішка
відчутна сильніше. Чоловіки характеризуються мезокранією, середньо-
високим, середньошироким, добре профільованим обличчям, хоча в чо-
ловічих серіях також відзначена присутність незначної монголоїдної
домішки24.
Жіноча краніологічна серія нараховує 5 черепів середньої збере-
женості. За черепним покажчиком характеризується брахікранною фор-
мою, обличчя широке та низьке, за лицевим покажчиком – широке.
Орбіти середньоширокі та низькі, за покажчиком мезоконхні, ніс харак-
теризується середньою шириною та висотою, за покажчиком мезорин-
ний, перенісся розвинено середнє, носові кістки виступають сильно.
Кути горизонтального профілювання обличчя свідчать про сплощеність
обличчя на верхньому рівні (на 5 черепах назомалярний кут перевищує
140 градусів і коливається у межах від 141 до 147 градусів), на серед-
ньому рівні обличчя профільоване, в цілому, добре. Комплекс краніоло-
гічних ознак, що спостерігається на жіночих черепах, притаманний
південним європеоїдам. Зважаючи на деякі особливості краніологічної
серії, що характеризується брахікранією, широким та низьким облич-
чям, деякою сплощеністю обличчя (на верхньому горизонтальному рів-
ні), слід зазначити наявність в жіночій серії незначної монголоїдної
домішки. Такими ж рисами характеризуються жіночі серії Каїри25,
Кам’янка26 та Мамай-Сурка27, які репрезентують осіле населення Пів-
денного Подніпров’я XII-XIV століття. Палеоантропологами відзначено,
що в жіночих серіях монголоїдна домішка значно сильніша, ніж у чоло-
вічих. Можливо цей факт пов’язаний з тим, що ア______жінки становили місцеву
основу населення, а чоловіки мігрували з інших територій. Характер
монголоїдної домішки в краніологічній серії з могильника Торговиця
свідчить про вплив так званого „зливкинського” антропологічного типу,
що був притаманний населенню салтово-маяцької культури28, його
пов’язують з етнонімом протоболгари або болгари…
Єдиний в Україні козацький цвинтар кінця XVI - першої половини
XVII ст. досліджений у м.Чигирині археологами та антропологами43. У
краніологічній серії (чоловіки та жінки) простежено 2 компонента:
слов’янський та болгарський, відзначений вплив населення Нижнього
Подніпров’я, особливо, серії Кам’янка та Мамай-Сурка. Жіноча серія з
могильника Торговиця має деяку морфологічну близкість з чигиринсь-
кою серією; чоловіча серія з Торговиці має інший комплекс морфологі-
чних ознак і подібності не проявляє.
Палеоантропологічну колекцію українців датовану XVII - 1 пол.
XIX ст. досліджували за краніологічною програмою В.І.Бушкович44 та
В.П. Алєксєєв45. Українська серія, у середньому вираженні характеризу-
ється брахікранією, обличчя має помірну ширину і висоту, орбіти сере-
дньоширокі та низькі, ніс має середню ширину та висоту. Кути
горизонтального профілю обличчя знаходяться у межах європеоїдних
величин; за комплексом краніологічних ознак українці відносяться до
південних європеоїдів. В.П. Алєксєєв не заперечує деяку участь насе-
лення Півдня України доби середньовіччя (могильники Кам’янка та Каї-
ри) у формуванні антропологічного типу українців46. За результатами
факторного та кластерного аналізу краніологічні серії з могильників
Нижнього Подніпров’я– Благовіщенка, Мамай-Сурка, Кам’янка та Каїри
– мають значну морфологічну подібність з українцями східних та пів-
денних районів за багатьма таксономічно важливими ознаками. Це свід-
чить про значний вплив населення доби середньовіччя Півдня України
на формування антропологічного типу українців47.
http://www.history.org.ua/vidan/2005/Sha100/5.pdf